У перші дні війни Василівку окупували. Я не вірила в те, що почались бойові дії. Дуже була налякана. Почались обстріли це був жах. З Василівки я виходила пішки з волонтерами. На околицях доріг бачила згорілі машини та тіла людей. Я була шокована тим, що побачила. Багато людей виїжджали до Запоріжжя. 

Моє життя зруйноване, немає рідної квартири. Зараз доводиться жити на квартирі чужих людей. Я дуже хочу повернутись у звільнену Василівку.