«Я бігла під обстрілами до свекру, а недалеко падали снаряди»

Живемо потихеньку. Перехворіли, не можемо дістатися до Артемівська [Бахмут], з температурою важко. До війни було краще, потихеньку жили, працювали. Згадується мирний час, війна не згадується.

Вперше ми зрозуміли, що все змінилося, коли поряд почали вибухати бомби. Я бігла під обстрілами до свекора, а неподалік його будинку кілька разів падали снаряди. Ми ховалися у підвалі. У селищі було багато пошкоджень, загинуло 11 людей.

Тепер через пережиті обстріли всі бояться. Коли розпочалися військові дії, я ще працювала, а чоловік був на пенсії. Разом із донькою вони отримували допомогу від Фонду Ріната Ахметова. Ця підтримка допомагала нам жити, ми могли трохи заощаджувати. У доньки троє дітей, і їй також добре допомагав Фонд. Хотілося б забути всю війну і щоб було мирно.