Воронова Домініка, 9-Б клас, Калинівський ліцей Воскресенської селищної ради Миколаївської області

Вчитель, що надихнув на написання есе: Гутовська Ірина Олександрівна

Моя Україна майбутнього

Мирне небо – це найважливіше для мене, оскільки я хочу, щоб війна скоріше закінчилася та перестали гинути люди…

Для мене мир означає відсутність будь-яких конфліктів, насильства, де я почуваюсь у безпеці. Або коли я прокидаюсь вранці та не чую звуки сирен та жахливих вибухів, а люди відчувають себе вільними та йдуть вперед без страху. Як тільки пануватиме мир, не тільки в Україні, але й у всьому світі, я вірю, що люди матимуть змогу втілювати свої мрії, вдосконалювати себе та покращувати якість життя.

Я бачу свою Батьківщину – неньку Україну, квітучою мов чорнобривці, але потрібно докладати неабиякі зусилля, щоб втілити цю мрію.

Я хочу бачити свою рідну землю, де наше суспільство об’єднано дбає один про одного, де влада дослухається до своїх громадян, а громадяни проявляють свою свідомість та громадську активність. Я бачу свою Україну розвиненою у всіх сферах, де інші країни надихаються нашими науковцями, митцями, різноманітними діячами, а також застосовують наші інновації у своєму суспільстві.

Крім того, мені важливо, щоб громадяни були захищені у всіх сенсах і проявляли себе висловлюючи свої думки вільно. 

Не менш важливим для мене є те, як держава реагує на заклики активістів звертати увагу на довкілля, оскільки наші ліси це легені нашої країни й ми повинні докладати багато зусиль, щоб зберегти те, що вже маємо та робити більше. Я бачу наші міста найзеленішими з-поміж інших, де біля кожної домівки є озелененні парки й наші громадяни відпочивають після робочого дня. 

Аби здійснити хоч одну із мрій, кожен українець повинен внести хоч маленький внесок і тоді, на мою думку, ми станемо добріші та дбайливіші до своєї країни. Я бажаю бачити свою Україну квітучою, сучасною та незалежною.

Україна майбутнього – це країна, де гордість бути українцем та ділиться про усі наші здобутки з усім світом!