Втратити бізнес у Маріуполі, дивом вирватися з-під нищівних обстрілів і, здавалося б, віднайти безпеку в Києві, щоб згодом знову побачити справу свого життя у вогні. 

До повномасштабного вторгнення Катерина Колмикова мала все: успішний родинний бізнес, ролі в театрі, перемоги на конкурсах краси та великі плани. Але велика війна безжально перекреслила це життя. Катерина з родиною змушена була тікати в невідомість лише з тим, що помістилося в автівки.

Історія цієї маріупольської акторки та підприємиці — це набагато більше, ніж хроніка втрат. Це розповідь про відродження та силу волі. Знайшовши прихисток у столиці, родина почала все з чистого аркуша. Їхнім першим капіталом стали 40 розкладних ліжок. Крок за кроком вони відновлювали продажі та відкрили новий магазин. 

Водночас Катерина знайшла терапію на театральній сцені. Грала у документальній виставі "Обличчя кольору "війна", де актори-переселенці перетворили власний біль на потужний голос багатьох мирних жителів Маріуполя.

Але 15 червня 2026 року Катерина вдруге спостерігала, як палає їх новий магазин. Проте її історія — це свідомий вибір не бути жертвою обставин. вона не хоче, щоб їх знали лише як сім’ю, яка втратила дев’ять бізнесів.