Я був підприємцем і мав власний магазин меблів. Перший день війни я запам’ятав як щось нереальне. Спочатку навіть не вірилося, що це відбувається насправді.

Мені довелося майже два місяці жити в окупації. Це був дуже важкий період, коли не було ні їжі, ні води, ні нормальних умов для життя. 

Найбільше шокували обстріли і те, що я бачив на власні очі: уламки, тіла людей на вулицях. Окремо в пам’яті залишився момент, коли поруч розірвалася міна і я отримав контузію.

Евакуація була складною і небезпечною. Я добирався близько чотирьох діб, постійно стикався з труднощами в дорозі. 

Мені пощастило сісти в машину, яка їхала до Дніпра, і так я зміг виїхати. Забрати з собою нікого не вдалося, бо виїзд був під щільними обстрілами.

Психологічно це теж дуже вплинуло, але я намагаюся справлятися з цим станом.