Я живу у Слов’янську. За час війни нікуди не виїжджала, живу під обстрілами. У місті багато руйнувань. Поряд з моїм будинком багато обстріляних будівель. У моєму будинку також вибило вікна. Серед моїй сусідів є загиблі. Я бачила, як загинув хлопець тридцяти років..
Декілька місяців я виживала без світла та газу. Отримувала гуманітарну допомогу, що дуже рятувало, бо грошей не вистачало навіть на продукти.
Мої рідні виїхали в Польщу, а зять зараз воює. Дуже чекаю всіх додому після закінчення війни.
