Мені 72 роки. Я живу в селі Новософіївка Дніпропетровської області. Коли дізналася про вторгнення росіян, злякалася. Батьки розповідали про війну, тому я знаю, яка вона.
Нам привозили гуманітарну допомогу, але я свою віддавала волонтерам, щоб ті відвезли її нашим військовим.
Мій син, невістка і троє внуків живуть у Дніпрі. За час війни вони лише двічі приїжджали до мене. Страшно їздити.
Я бачила, як ракети летіли одна за одною. Одна з них впала у селищі, за чотири кілометри від нашого села.
Хочеться, щоб настав мир. Думаю, що перемога буде за нами.
