Мені 34 роки. Маю чоловіка, двох дітей, бабусю. Меншу дитину народила незадовго до початку війни. Ми з селища Малокатеринівка Запорізької області. Мій брат військовий. Від нього ми дізналися про початок війни.

Я бачила, як над нашим будинком пролетіла ракета. Нам ніде було ховатися, тому третього березня я з дітьми виїхала на Захід України до знайомих мого дядька.

Було складно залишати дім, чоловіка й бабусю. Через чотири місяці ми переїхали в Запоріжжя. 

Я розписую одяг і шопери. Це хобі допомагає долати тривогу, і завдяки ньому я маю додатковий дохід. До декретної відпустки працювала вчителем образотворчого мистецтва. Я вірю в ЗСУ. Мрію про перемогу.