Моя донька займається спортивною гімнастикою. Це її пристрасть, і вона мріє лише про одне - здобути перемогу на змаганнях. Коли є можливість, вона з радістю демонструє елементи та вправи з вільної гімнастики, показуючи свою силу та витривалість.

На початку війни ми намагалися врятуватися і виїхали до Нідерландів. Проте життя на чужині виявилося надто складним: інтегруватися в іншій країні, з іншою культурою та мовою було неймовірно важко. Згодом ми прийняли непросте рішення повернутися додому.

Зараз ми проживаємо в зоні активних бойових дій. Тут кожен день є абсолютно непередбачуваним. Як би страшно це не звучало, але ми вже просто звикли до цих постійних гучних вибухів. Це стало нашою новою, жорстокою реальністю, в якій дитина продовжує тренуватися і мріяти про великий спорт під звуки канонади.