Те, що ми переживали, краще не треба ні розповідати, ні чути, ні бачити. Хорошого в цьому нічого немає. Ми живемо в приватному будинку, він трохи постраждав від обстрілів, а поруч будинки ще більше постраждали. Коли стрілянина починалася, ховалися хто де міг, в основному в підвалах. Де ж ще в селі сховаєшся?

Спасибі, хоч Рінат Ахметов нам продуктами допомагав. Передавали від нього продукти, це дуже велика допомога була. Спасибі, звичайно.

І зараз ще ми ці обстріли чуємо, хоч не так близько. Безпеки не відчуваємо ось уже восьмий рік. Війна нічого хорошого принести не може. У мене в Луганську брат і сестра. І якщо задуматися, безпосередньо 20 кілометрів один від одного, а побачитися – раз на п'ятирічку. Тепер взагалі вік такий... невідомо, чи побачимося.

Мрію, щоб війна скоріше скінчилася, і щоб рідні люди побачилися один з одним.