Я була вдома, збиралася на роботу, коли почула про війну. Після цього нам з донькою довелося кожного місяця переїздити на нове місце. Адже ми покинули свій дім на Херсонщині через окупацію російської армії.

Переїжджаємо, бо там, де є робота – немає житла, а там, де є житло – немає роботи. Ось так вже пів року ми з дитиною живемо по колу. Це жах!

Проблема залишається невирішеною: ми досі не маємо, де жити.

Нам дуже потрібно житло, щоб я нарешті змогла знайти роботу, бо уже два місяці жодних виплат від держави немає. А якщо немає грошей, то й немає їжі, а скоро зима.

До війни я працювала на заводі побутової хімії. Доведеться змінити роботу, бо треба влаштуватися хоч кудись.