Я живу у місті Слов’янськ Донецької області з дружиною, двома дітьми і вісімдесятирічною мамою. До війни працював у цеху. Зараз – без роботи. Виживаємо завдяки маминій пенсії та гуманітарній допомозі. 

Ми живемо у приватному секторі. Немає газу і дров. Не знаю, як будемо зимувати.

Родичі ще в 2014 році виїхали в Івано-Франківськ. Назад не хочуть повертатися. Говорять, що там краще. Сусіди роз’їхалися цього року. Одні – у Львів, інші – за кордон. Хтось повернувся, дехто не хоче. Можливо, і нам доведеться виїжджати. Але сподіваємося на краще.