Мені 60 років. війна мене застала в Соледарі. Я їхав з лікарні, почалися вибухи за містом. Страшно було - це не передати. 

Я не хотів виїжджати. Ми вивозили тещу на Черкащину, а потім і самі сиділи там. Приїхав син забирати машину і забрав нас, а назад вже діти не відпустили.

Не було бензину, газу. Довго шукали, потім довго їхали, але ми ще виїхали успішно.

Я після операції був, тоді накупив ліків, продуктів, то нам вистачило. Ще у нас своє господарство, то було все. Світла тільки не було, але в мене є генератор. 

В житті б не подумав, що з Росією будемо воювати. Це і шокувало.

Хочеться, щоб війна закінчилась по швидше, щоб повернутися додому.