Бобров Данііл, учень 8 класу Кривушівській гімназії Піщанської сільської ради Полтавської області

Вчитель, що надихнув на написання есе - Глотова Олена Петрівна

Моя Україна майбутнього

Сьогодні 630 день війни!!! 630 дні ми живемо в нових, незвичних, тривожних умовах….Розмірене, щасливе  життя підлітка закінчилося 24 лютого 2022 року. Тоді,  коли мама тихенько сказала: «Спи, синку ! До школи сьогодні не йдемо…» Поспати довше було приємно, але, щось не давало просто продовжити сон…. «що це з мамою? Чому  це не йдемо?»

І ось поки, що не повністю зрозуміле для дванадцяти років слово - «ВІЙНА»!!!!

Це слово, складене з 5 букв виявилося надзвичайно страшним і жорстоким. Навіть, якщо ми живемо в Полтавській області, де не  ступала нога орка, де незруйновані будинки, де не гинуть люди щодня,  ми відчуваємо біль нашої матінки – української землі!!Біль тих людей, які втратили все, що наживали все життя, тих, хто мусив виїхати за кордон, тих, хто втратив найближчих і найдорожчих людей! І, коли спускаємося у добре обладнане шкільне укриття, однак думка не покидає голову: «Не дай, Боже, до нас!!»

Проходить 10,20,40 хвилин, а слова: «Триває повітряна тривога. Існує небезпека ракетних ударів» – крає душу і серце . Виходячи після відбою тривоги, думаєш: « Слава Богу, не до нас». Але все ж таки десь прилетіло, хтось залишився там, під осколками ракет, у зруйнованій школі чи приміщенні Нової пошти…Хтось залишився без всього, що було таке рідне!!

Що таке майбутнє, і як його передбачити…Чи може 13 річний юнак спрогнозувати майбутнє України? Напевне, що так!!Для того, щоб його уявити потрібно повернутися в минуле і досконало вивчити його. Бо історія, як бумеранг, усе повертається знов і знов…Бо і в часи Русі України і часи козаччини, коли українське суспільство об’єднувалося і  виступало єдиним фронтом – наша держава ставала непереможною могутньою країною.

Коли інші країни намагалися встановити дипломатичні зв’язки, як доказ братерства, взаємодопомоги та величі народу і правителів. І сьогодення нам говорить: «В ЄДНОСТІ НАША СИЛА»!

Усі наші мрії - то сходинки до дійсності…Кажуть, що кожен народ має свої мрії. Нас, українців, усіх об’єднує спільна мета: МИР, СПОКІЙ, ДОБРОБУТ, БЛАГОПОЛУЧЧЯ!! Це і буде той, єдиний правильний шлях у майбутнє!!

Я вірю в те, що саме ми, молоде покоління, станемо на захисті нашої державності, справедливості, віри в майбутнє. Тільки за таких умов ми зможемо приєднатися до країн дипломатичного спрямування.

І обов’язково побудуємо країну, де буде повага до прав людини, рівності  між ними, цінність свободи і мирне урегулювання всіх можливих конфліктів. « І  на оновленій землі, врага не буде супостата, а буде син і буде мати …» Т.Г.Шевченко.