Наталя Іванівна одна виховує двох дітей. До війни сім’я проживала у Вугледарі, але довелося виїхати. Жінка ділиться, що зазнала величезного шоку та паніки, коли обстріляли місто. З перших днів бойових дій разом із донькою вони спали у коридорі на підлозі, бо сильно боялися. Було дуже важко залишати налагоджений побут та їхати у невідомість.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: