Мені 54 роки, я вдова. Проживала в Костянтинівці. В перший день війни дуже страшно було. Вибухи, прильоти в житлові будинки – це дуже страшно.

Виходили ми з важких ситуацій. Не було газу – ми перейшли на електрику. Відключали воду, а в колодязях вона була, так що пережили. Люди стали всі більш замкнені. 

Чим швидше закінчиться війна, тим краще для нас. Мрію хоч до пенсії доробити, щоб мир у нас був і спокій, щоб Україна перемогла. Ми цього дуже чекаємо.