Сім’я Олени Федорівни під час війни зіткнулась з нестачею їжі й води, але найбільшим ударом для жінки стала смерть мами

Я збиралась на роботу, коли подзвонила подруга і сказала, що бомблять аеропорт. Я швидко розбудила дітей, і ми пішли в супермаркет: там була велика черга, всі люди панікували.

У березні моя мама померла у мене на руках, адже лікарі нічого не змогли вдіяти з кровотечею.

Від обстрілів постраждало моє житло. Гуманітарної допомоги не було, тому ми відчували нестачу води та їжі. Чужі люди допомагали більше, чим родичі.

Я дуже злякалась, коли від сильної вибухової хвилі мою доньку відкинуло до ліфта. На щастя, з нею все добре.

Роботи у мене немає, адже після смерті мами я ще не пришла в себе. Зараз я живу з двома дітьми.