Шатайло Ілона, група Б-11, Відокремлений структурний підрозділ "Ладижинський фаховий коледж Вінницького національного аграрного університету"

Вчитель, що надихнув на написання есе - Асауленко Любов Миколаївна

«1000 днів війни. Мій шлях»

24 Лютого, ранок. Цей день міг би стати одним із звичайних, безпечних днів у моєму житті, але доля ухвалила рішення нещадно розділити його на “До” та “Після”. І з нервовим прискоренням час почав рухатися. Перші місяці страх заблоковував легеням кисень, змушував занепадати духом та опускати руки. І в певний момент я зрозуміла: «Так не можна. Хоча я слабка, але сидіти просто склавши руки - це злочин.». І з’являються думки, що я сильна, уперта, цілеспрямована натура.

Треба забути свої вигоди, свої дрібні інтереси, треба загартовувати в собі волю-зробити руки свої сильними, голову і думки світлими, серце гарячим.

Я почала долучатися до невеличких акцій: надсилала перші кишенькові на United 24, робила невеличкі вироби та малювала листівки на передову. «Я з ними. Вони сильні, вони вистоять.» - саме такі думки були закладені у мої малюнки, петельки та вузлики. Брала участь в благодійній ярмарці «Дари осені» Ладижинського фахового коледжа ВНАУ, на якій разом з іншими учасниками зібрали кошти на два дрони.

Зараз іде тисячний день війни. Моє серце розриває від болю, від кількості пролитих материнських сліз за своєю ще маленькою дитиною, мене болить серце від кількості ні в чому не винних жертв цієї кривавої війни.

Скільки болючих спогадів, скільки жахливих новин, скільки страшних звуків ми почули за ці роки? Багато, дуже багато.

Коли ми так спокійно спимо - нас охороняють наші янголи-охоронці, наші відважні, розумні герої та героїні, наші військові та медики, які мають нездоланну волю до свободи. Вони неймовірні, завзяті, вони - наша надія, наше майбутнє! Я ними пишаюсь! Не забуваймо й про волонтерів, які з турботою і гаслом « Ще не вмерла і не вмре» ставляться до наших воїнів, допомагаючи їм і словом, і ділом, і матеріально.

Українці - кмітливий, добрий, чесний, працьовитий народ-люди, з ясною рисою вдачі, добросердності, безкорисливості, щедрості, вірності.

Створюють благодійні ярмарки, аукціони, концерти, виставки на яких збираються кошти для потреб наших ЗСУ. Завдяки їм в черговий раз піднімаємося з колін, бо живе наша мова, дух, пісня, історія, єдність! Тому що втрата Батьківщини-втрата гідності!

«В нас живе незламна воля до свободи, і прийде те нове життя, прийде у світ нове добро, треба тільки розбити тверду скалу неправди і пробитись до світла, хоч би довелось вкрити кістками шлях до нового життя!» ( І.Франко)

Велика мета охоплює людину, відбивається в кожному її вчинку, і не можна думати, що поганими засобами можна досягти гарної мети. Всеобіймаючий дух людяності й щирого братерства справив чудо, народ почав об’єднуватись. Черговий раз, після незліченних падінь, піднімається з колін народ фізично почетвертований, поголовно зневажений він  здіймається на повен зріст, щоб у народів «Вольнім полі» знову оголосити на весь світ: «Ще не вмерла Україна!»

З нами сила, з нами воля і з нами перемога! Слава Україні! Героям Слава!