Ножка Марія
здобувачка освіти ІІІ курсу Криворізького професійного транспортно-металургійного ліцею, м. Кривий Ріг
Викладач, що надихнув на написання есе: Либа Надія Миколаївна

Конкурс есе на тему «1000 днів війни. Мій шлях»

24 лютого 2022 року все  в нашому житті змінилося: почалась повномасштабна війна з росією, яка поділила життя кожного українця на «до» та «після». Кожен із нас втратив частину колишнього світу, а на зміну звичному прийшли тривога, біль і водночас гордість за тих, хто пішов захищати рідну землю. Чоловіки – а це чиїсь батьки, сини, брати –  пішли захищати свій дім і свою сім'ю. Так само  вчинив  і мій тато – Ножка Віталій Миколайович, який має нас, четверо дітей, трьох доньок і сина.

Десь 3 березня йому зателефонували з військкомату. Я добре пам'ятаю той день – батько був спокійний і впевнений, сказавши: «Хто, як не я, буде захищати вас?»

У його голосі звучала рішучість, що перепліталася з ніжністю. Ми знали, що він готовий на все, щоб уберегти нас, хоча серце стискалось від тривоги. І він пішов до Збройних Сил, маючи при цьому всьому "бронь" на роботі.

11 квітня того ж року він загинув на Луганському напрямку. З того моменту і по цей день пройдені 1000 днів війни стали для мене шляхом втрат та болю, змусивши усвідомити ціну свободи та значення пам'яті про тих, хто віддав своє життя за неї.

Втрата батька –  це величезний удар, який залишає глибокий емоційний слід. Вона сприймається як раптовий розрив зв'язку з тим, хто був захисником, наставником, прикладом і опорою. З'являється відчуття самотності, наче втрачено частину себе. І, не зважаючи на це все, я дуже пишаюся своїм татом і буду такою ж сильною і сміливою, як він. 

Війна – це дуже страшно. Люди, до яких вона доторкнулась,  вже не будуть такими, як раніше. Але я вважаю, що серця, які наповненні любов'ю, сміливістю, хоробрістю та силою, переможуть усе –  і навіть війну.

Від усього серця дякую воїнам за їх сміливість, за їх відданість своїй справі – захисту моєї України! Вони залишили свої домівки, своїх рідних, щоб захистити нас і нашу землю, часто ризикуючи всім заради миру і свободи, які для нас тепер безцінні. Дякую за кожен день, за кожен крок і за кожен ваш подвиг.

Ваш героїзм і сила є для нас прикладом справжньої любові до України. Ми знаємо, що завдяки вам у нас є майбутнє, є надія. 


Слава Україні! – Героям слава!