Шкелебей Єва
здобувачка освіти ІІІ курсу Криворізького професійного транспортно-металургійного ліцею, м. Кривий Ріг
Викладач, що надихнув на написання есе: Либа Надія Миколаївна

Конкурс есе на тему «1000 днів війни. Мій шлях»

24-го лютого 2022 року  почалася кровава війна ненаситної великої росії проти мирної маленької України. Цього незвичайного ранку я прокинулась від звуку  ракети, яка летіла невідомо  звідки і куди,  а згодом  і вибуху.  Я не могла усвідомити, що це сталося з моєю країною?

Згодом у новинах сповістили про те, що розпочалася війна. В це важко було повірити. Невже у ХХІ сторіччі один народ зайде на територію іншої держави і буде просто вбивати другий народ?

Але реалії і факти – річ незаперечна. Починаючи з перших днів окупації,  російські війська   стали тероризувати українське мирне населення  безперервними  обстрілами, руйнуванням, вбивствами  та фізичним насиллям.  Але печаль біді не помічник. Тому треба було щось робити. Об’єднатися. Допомагати. Підтримувати один одного.

«Людина створена не для поразки. Людину можна знищити, а здолати не можна»,  –  так говорив відомий американський письменник, лауреат Нобелівської премії Ернест Хемінгуей .  А український народ, який об’єднався проти ворога, тим більше здолати неможливо! Тому що саме єдність робить українців нездоланними. 

Моя  велика сім’я –  це дитячий будинок сімейного типу  Світлани і Сергія Відмідських. У січні померла моя мати, а у березні,  після початку повномасштабного вторгнення, велика родина Відмідських не злякалась і  взяла мене та ще одного хлопчика у  свою сім’ю. І зараз родина складається з 10 дітей: 5 дівчаток віком від 13 до 22 років та  5 хлопчиків віком від 14 до 19 років.

Нам неодноразово пропонували виїхати з міста та країни і в Польщу, і в Німеччину, але  ми відмовлялись.

Я йду своїм шляхом в Кривому Розі, моєму рідному місті. Як тільки з'являється можливість, ми допомагаємо нашим військовим: приймали участь у благодійному ярмарку. Усі виручені гроші передали на придбання дронів для Збройних Сил України.  В криворізькій гімназії №26, яка знаходиться поряд з моїм будинком, я плела  маскувальні  сітки. Згодом ми брали декілька сіток додому та в'язали всією родиною. В своєму ліцеї разом з учнями ми теж  плетем маскувальні сітки. На велику справу – велика допомога.

Вам може здатися, що ця робота одноманітна, але вона важлива і для мене, і для воїнів. Тому що коли я плету сітки, я відчуваю  себе потрібною і роблю хоч і маленький, але крок до перемоги.  Коли ти зайнятий якоюсь роботою, то це приносить користь тому, для кого ти її робиш, а собі – задоволення.  Я вважаю, що кожен повинен внести свою частинку у перемогу. 

Я знаю, що добре слово – це теж допомога. Ми з групою зібрали  і відправили  посилку для привітання воїнів з Днем захисника. І обов’язково написали  листівку: разом зі словами привітань були і слова  щирої подяки за їх роботу. Робота важка і непередбачувана – захищати свої домівки і свій народ. Нас з вами. І  слова-побажання: повернутися живими і неушкодженими!

З новин дізнаюсь, що багато небайдужих  українців допомагає  Збройним Силам України подолати російське зло своєю добротою, щирістю, милосердям та  пожертвами.  Ми з того числа українців. Війна триває майже 1000 днів,  але і по сьогоднішній день ми усіляко намагаємося допомагати та донатити на  підтримку Збройних Сил України.

Є такий вислів: «Якщо тил забуде, де фронт, то фронт буде там, де тил». Для  військових наша підтримка, підтримка нашого народу зараз вкрай важлива, бо кожен день вони віддають свої життя для того, щоб ми не знали, що таке війна. Тож ми повинні бути вдячними за подвиг українських військових.

Своїми діями ми закликаємо кожного українця прокинутися та підтримувати країну, нашу маленьку неньку, яка протистоїть тирану. Тому що однією рукою вузла не зав’яжеш. В умовах воєнного конфлікту в Україні допомога іншим перетворюється на важливий інструмент  допомоги і собі.  Все в світі взаємопов’язане -  що посієш, те й пожнеш. 

І якщо допомагаєте ви, то будуть допомагати і вам. Ось такий шлях я вибрала разом зі своєю великою і дружньою родиною, своїми друзями і знайомими.