Історії, які ви нам довірили
Для нас війна – це катастрофа. Ми були вдома, коли почали стріляти. Хто що міг – хто ковдру, хто подушку, схопили і в підвал сховалися. Усі бігали, хто в підвал, хто залишався в квартирі. Дітей хапали, у кого двоє-троє – і в підвал. Усі боялися. Говорили про мир, звідки взялося це нещастя. А ніхто не знав, звідки це йшло.
Страх найбільше запам’ятався. Взагалі, всю війну хочеться забути. І зараз бомблять, чуєш стрілянину. Набридло, весь час страх.
Сина не бачила сім років через цю війну. Поїхати через Станицю Луганську я не в змозі. По-перше, на це гроші потрібні. По-друге, здоров’я вже не те. Синові 51 рік. У минулому році інсульт був. Цього року обширний інфаркт. Про його здоров’я тільки мрію.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
