Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Ірина Олександрівна Степіна

«Війна – це страх та сльози»

переглядів: 580

Ірина Стьопіна переїхала до Золотого-4, щоб доглядати літню маму. Вже кілька років жінки живуть на одну маленьку пенсію, оскільки через ситуацію, що склалася, поїхати і оформити виплату для переселенців Ірина Олександрівна не може.

В мене двоє дітей, чоловік помер ще до війни. Діти вже виросли та живуть на Західній Україні.

Життя було хороше. Люди тільки-но почали ремонти в будинках робити, вікна хороші ставити, як війна почалася. Ніхто навіть не міг подумати, що таке можливо. Я тоді жила в Золотому-5, у мене теж все вікна вибило. Коли стріляли, дуже страшно було, ми в льох ховалися.

А у 2015 році я до мами переїхала до Золотого-4. Тут теж обстановка була не кращою. І їхати нікуди далі не можу, бо не буде кому за мамою наглядати, сестра в мене інвалід.

Зараз я не можу навіть поїхати, щоб оформити переселенські. Ось кілька років ми живемо на мамину пенсію, а я жодних виплат не отримую.

Я хочу тільки миру, бо війна – це страх та сльози.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Золоте 2014 Текст Історії мирних жінки пенсіонери 2014 2015 переїзд зруйновано або пошкоджено житло обстріли безпека та життєзабезпечення розлука з близькими
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій