Мені 32 роки, проживав у Маріуполі. В перший день війни я був біля Волновахи. В Маріуполь не зміг повернутися.
Шокувала велика кількість постраждалих дітей.
Всі мої рідні були змушені покинути постійне місце проживання, зараз – внутрішньо переміщені особи. З сім’єю переїхали до Хмельницького, бо я звідси родом. Зараз тут працюю і так відволікаюсь більш-менш.
Я думаю, що не буде короткого терміну війни. Наразі не можу прогнозувати майбутнє.
