Корх Ангеліна, 11 клас, Петропавлівський ліцей №1 Петропавлівської селищної ради

Вчитель, що надихнув на написання есе -  Стародинова Оксана Вікторівна

«1000 днів війни. Мій шлях»

Війна…Ще зовсім недавно ми читали про це в історії та бачили її в художніх фільмах. Я ніколи не думала, що буду з болем в серці про це писати. За ці 1000 днів війни наша країна відчула безліч жахливих подій, кожна з яких пошкодила наші душі, зруйнувала наші життя. Не дивлячись на те, що ми сильна та могутня держава, але від початку повномасштабного вторгнення, люди вже виснажені постійними тривогами, жахливими вибухами та дуже частими звуками  пісні «Гей, пливе кача…», коли востаннє проводжають молодих юнаків, які навічно повертаються додому.

В такі моменти з’являється апатія та зникає віра у власні сили. Але зупиняю себе на думці та переконую, що ми не маємо права здаватися.

Не зважаючи на складні періоди, ми маємо знаходити в собі мужність та йти далі, адже перемога - єдина ціль у нашому житті. Я знаю, що всі громадяни України докладають максимум зусиль для наближення перемоги та знищення ворога - окупанта. Військові, волонтери, діти, дорослі працюють до останньої крапельки сил, аби зробити нашу країну знову незалежною та вільною. Всі ми намагаємося зробити максимум.

Наш ліцей не став винятком: першими завжди тримаємо ініціативу, постійно вигадуємо, шукаємо способи допомогти нашій країні.

Ярмарки, акції, заходи, всіма засобами ми намагаємося зібрати гроші на допомогу військовим. Дрони, одяг,  харчі, взуття, всі необхідні речі, ми збираємо, аби передати захисникам. Проводимо заходи, щоб підбадьорити жителів Петропавлівщини до Дня Незалежності,  Нового року,  Різдва,  дня захисту дітей, захисників та захисниць України, дня вишиванки, але в ці жахливі часи навіть свята сприймаються зовсім по-іншому. Ми з друзями постійно робимо маленькі кроки до наближення перемоги: беремо  участь у благодійних ярмарках, концертах, заходах для сімей військових, для дітей. Усі зібрані кошти передаємо в різні фонди допомоги військовим.

Це хоч і невеликі досягнення, але з часом я планую особисто займатися волонтерством та благодійністю, бо вважаю, що це мій обов’язок - допомогти державі вистояти, а не стати перед ворогом на коліна.

Ми маємо будувати країну, розвивати, підтримувати її, особливо в такі складні часи, як зараз, адже саме за молодим поколінням – майбутнє. І так хочеться, щоб воно було в нашої багатостраждальної та коханої неньки – УКРАЇНИ!