«В Бахмуті нічого не залишилось, самі руїни. Я шкодую, що не забрала фотографії, в мене не лишилось пам’яті про батьків. Але головне, що ми залишились живі», - розповідає Богдана Яворська. Під час обстрілів, вона разом із сусідами бігала до підвалу дитячого садка. Із собою завжди брала тривожну валізку. Жінка хворіла на гіпертонію, а через стрес її тиск завжди був підвищений. Необхідних медикаментів вже не вистачало. Донька змусила Богдану виїхати.