22 лютого я була я в лікарні, знайомі мене забрали звідти машиною і я поїхала до них у Кіндратівку. А 24 лютого все почалося. Це сильно шокувало.
Проблеми були з грошима і з продуктами, але люди допомагали, я отримувала гуманітарну допомогу, і в сільській раді допомогу давали.
Важко, що хати зруйновані в знайомих, у друзів. Є знайомі, які вже загинули.
У мене багато рідні, яка залишилася в росії - тепер зв’язку з ними немає, але все одно серце болить, переживаю. Раніше їздили один до одного, тепер навіть не телефонуємо.
Хочеться, щоб швидше війна закінчилася. Одне бажання: тільки щоб мир був, а там - як буде. Все наживне, тільки хочеться перемоги і миру.
