У мене є дружина і семирічна дитина. Ми жили в місті Оріхів Запорізької області. 24 лютого я поїхав на роботу в Запоріжжя. Коли вийшов з маршрутки, то побачив черги біля банкоматів і на заправці. Потім зателефонувала дружина. Вона сказала, що почалася війна.

Впродовж перших двох місяців війни не вистачало продуктів. Магазини були напівпорожні. А коли виїхали, отримували гуманітарну допомогу.

У квітні було влучання у сусідній будинок. Після цього ми виїхали в Кіровоградську область. Зараз живемо в місті Бородянка, що на Київщині. Я звідси родом, два роки тут не був.

Мене шокувало, яким стало місто після окупації. Морально важко. Наш будинок в Оріхові розбомбили. Там залишилися всі наші речі.

Рятує робота. Коли працюю, відволікаюся від поганих думок. Хочеться, щоб Україна перемогла. Буде дуже страшно, якщо програємо, бо ми вже побачили, що таке «руський мир».