Чернишева Вероніка

11-А клас, Харківський ліцей № 142

Вчитель, що надихнув на написання есе: Кизименко Оксана Миколаївна

Конкурс есе «Моя Україна майбутнього»

Перемога… Слово, про яке мріє вся українська нація. Впевнена, що кожна людина хоча б одноразово замислювалася про те, що буде в майбутньому. Як ми будемо розвиватися? Як зміниться наша держава?

Кожен робить свій внесок у Перемогу. Військові на передовій знищують окупантів, волонтери збирають кошти на допомогу людям. Працівники ДСНС цілодобово рятують людей, тварин, ліквідують наслідки агресії країни-терористки. Лікарі тримають лікарський фронт, вчителі – освітній. Навіть діти прискорюють Перемогу: беруть участь в акціях, флешмобах на підтримку ЗСУ. І хоч ми всі «воюємо» по-різному, але у нас спільна мета – мир та спокій на нашій рідній землі.

Війна обірвала багато мрій, планів, сподівань, та що там, вона обірвала безліч доль невинних людей, які просто хотіли жити у мирній країні, прагнули розвиватися, любити, працювати.

Задля нашого мирного майбутнього, ми маємо бути єдині в теперішньому. Боротися по-різному, але разом! Адже у єдності – наша сила.

Зараз ми постійно живемо у стресі. Вибухи, повітняні тривоги… Однак люди навчилися жити під час війни. Для мене звичайні прогулянки, зустрічі з друзями чи придбання нової книги – це «маленькі острівці миру».

Впевнена, що Україна після Перемоги стане на шлях великих змін. Батьківщина відродиться як фенікс з попелу і стане ще кращою. Українці – сильна нація вільних людей. Ми все переживемо, переборемо і стовідсотково переможемо!

Вірю у Перемогу! Слава Україні!

Хочеш, може, намалюємо мрію?

Де переможний вітер в полі віє,

Там, де поруч маки й чорнобривці,

Там, де на землі нема убивці.

Вірш «Мрія» серпень 2022