Микола Лупаленко — пожежний на пенсії з села Діброва Київської області. Розповідає про те, як його родина та сусіди переживали важкі часи повномасштабного вторгнення, намагалися вижити в умовах невизначеності. Страх і тривога панували в повітрі, коли російські танки почали з’являтися біля місцевого лісу. Коли ситуація стала критичною, діти Миколи наполягали на евакуації, адже невістка була при надії. Чоловік згадує, як багато машин скупчилося на дорогах: він навіть збився з рахунку. І як важко було залишити рідний дім. Микола долучився до волонтерської діяльності. Він  допомагає плести маскувальні сітки для українських військових.