Війна-величезна трагедія народу складена з мільйоні зруйнованих маленьких доль, це біль, помножена на мільйони. Однією з таких трагедій історія Тетяни Віталіївни. Як багато українців, сім’я жінки покинула свій будинок, і всі роз’їхалися: дочка з родиною в Тернополі, Тетяна з чоловіком в Запоріжжі, мама залишилася в Гуляй Полі. Душа жінки болить і розривається на частини, але слава Богу всі живі! Тетяна з жахом згадує, як на декілька днів прихистили сім’ю з Маріуполя: «Брудні, голодні, з обмороженими ногами, довго сиділи в підвалі, їли консервацію, яка там була, без сліз на них дивитися не можна було». На фоні пережитого стресу Тетяна Віталіївна дуже схудла, вся на нервах, але гуляючи по парку закриє очі, сонечко світить, тиша і здається їй, що війна це страшний сон.
.png "Імена")
