24 лютого я була вдома, збиралася на роботу, і тут почалася війна. У цей день моя донька народила сина. Ми трохи почекали і через два тижні виїхали за кордон. Але потім повернулися в Україну, до Кам’янського. Ми обрали Дніпропетровську область, тому що вона недалеко від нашого дому.
Основна трудність – складно знайти роботу. Чоловік залишився без доходу, я теж.
Коли ми виїжджали, волонтери на залізничних станціях ділилися їжею і памперсами для малих.
З родичами з росії не спілкуюся, їх для мене не існує.
