Живу я в Снігурівці. Мені 71 рік. Перший день війни звичайно почався. Потім стали БТРи заїжджати, почали стріляти – страшне, що стало.

Ні світла, ні води - взагалі нічого не було, як війна почалася, все пропало. Маленькі запаси їжі були. Воду їздили діставали, хто де міг.

Ніде нічого не стало, нікуди звертатися. Як хочеш, так і виживай… 

Старалися на двір не виходити, бо окупанти чіплялися до людей. Старались не попадати їм на очі. Ну а як визволили Снігурівку, все почало налагоджуватися.

Чим швидше війна закінчиться, тим краще. Вже не хотілося б такого переживати.