Історії, які ви нам довірили
Я живу на околиці селища, постійно чую вибухи й боюся за своє життя. Під час останнього обстрілу шибки в будинку ледь не вилетіли, а в сусідній двір прилетів снаряд. Я тільки Бога молила, щоб мою хату не розбили, щоб вона не згоріла.
Живу я одна, чоловік давно помер, діти й онуки роз’їхались. Навіть під час сильних обстрілів із дому не виходжу. Не можу я сховатися, я ж у підвал не залізу й із нього не виберуся. Важко мені пересуватися, ноги підводять, голова постійно крутиться. Ходжу з двома палицями, у мене в кожному кутку палиці стоять. Перенесла вже два інфаркти, тому ліки завжди під рукою. Вони мені життєво необхідні, але запаси їх добігають кінця. Як вижити без медикаментів, я насилу собі уявляю. Усі гроші йдуть на таблетки, а на продукти вже не вистачає.
У мене за будинком є город, я все своє життя пропрацювала на землі. Але зараз справлятися з таким господарством не маю сили. Дуже чекаю, коли приїде син, я без нього нічого посадити не можу.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
