Інна Валентинівна із сином під час бойових дій змушена була виїхати, чоловік не міг залишити літніх батьків.

«Страшно було за них, плакали та переживали, але Слава Богу, всі живі», – розповідає жінка.

В перший день війни люди були налякані, намагалися виїхати і вивезти дітей. У під'їзді були вибиті шибки, пошкоджені всі комунікації, в квартирах не було опалення.

Доводилося обігріватися чим тільки можна, на вулиці розпалювали вогнища, щоб приготувати їжу.

Ніхто не міг отримати зарплату.

Жінка мріє, щоб закінчилася війна, повернулася стабільність, і діти могли нормально вчитися.