Мене звати Дар'я. Мені 14 років. Навчаюся у восьмому класі у дистанційному форматі. Мою маму звати Світлана. Вона - вчитель у школі, викладає історію та право.. Мого тата звати Андрій. Він на пенсії, іноді займається тим, що вчить дітей футболу. Мою сестру звати Надія. Вона вчиться на магістра, має багато хоббі. Мою бабусю звати Надія. Вона любить готувати. У нас дуже творча родина. Мама та сестра пишуть прозу багато років, тато трохи малює, а я займаюся цим вже два місяці професійно, хоча до цього вчилася малювати сама. Також у мене є і інші хобі. Наприклад, я люблю танцювати k-pop, слухати музику, дивитися дорами. Ще я граю на укулеле та роблю різні поробки.
Ми більше року пробули у Краматорську. Одного разу, коли ми збиралися ще напочатку ви'їджати, ми простояли цілий день на вокзалі, але потяг не пустили. На наступний день мама сказала, що поїдемо пізніше. Через годину ми дізналися, що вокзал розбомбили. Ми могли померти....
Під час війни не стало дідуся, швидка навіть не змогла виїхати, тоді їх у місті було мало. Ми ховали його під вибухами. У травні ми переїхали до Чернівців, але...не всі. Там залишився тато, коти та собака, із собою змогли взяти тільки маленького песика. Нещодавно ми дізналися, що один із котів пішов на той світ... Війна зробила нас сильнішими та ще більш згуртованими, але забрала спокій та щастя. Моє укулеле зламалася, я була б дуже вдячна за недороге укулеле, щоб розвивати свої здібності та мати змогу відволікатися від цих жахіть.
