Горохова Анастасія, 14 років, учениця 10-А класу Первомайського ліцею № 3 «Успіх», м. Первомайський, Харківська обл.

Вчителька, що надихнула на написання - Проценко Наталія Володимирівна

Конкурс есе "Один день"

Для мене війна завжди буде ворогом, війна – вбивця, звір, який знищує всіх на своєму шляху.

Ще років сім тому я сказала б: « Як добре, що я не знаю війни, але, на жаль, наша країна відчула на собі, що таке війна»: Донбас, Луганськ скільки втрат було. Тих то вже не обійме рідних та близьких не відчує теплих променів сонця та не побачить всю красу нічного неба. Чиїсь батьки, дідусі, бабусі не спали ночами охороняючи нашу тишу та спокій. Війна чисте зло, яке не пожаліло ані дітей, ані жінок. Вона спустошила життя людей.

Коли я побачила в новинах, що відбувається на Донеччині та Луганщині, то зрозуміла, що життя людей же не буде таким тихим та спокійним. Мої батьки та люди, яких я запитувала, що означає для них війна також кажуть, що війна – це руйнівна сила, яка приносить із собою багато горя, страждань та душевної порожнечі.

Це жахливо, знати, що десь лунають вибухи, гинуть мирні жителі, молоді солдати, а ти нічим не можеш їм допомогти.

Хіба що підтримаєш теплим словом, подарунками.

Люди не повинні ворогувати між собою, а навпаки допомагати один одному, жити в мирі та злагоді.

Для мене мир дуже багато значить – це можливість жити повним життям, ростити дітей та не боятися за життя своїх близьких. Адже мир – це найцінніший скарб, який може бути.