Мені 72 роки. Я домогосподарка, пенсіонерка. Чоловіку 79 років. Обидва хворіємо.

Війна - це страх Божий. Усе так набридло! Бідні хлопці наші, мабуть, так заморилися, що нічого не хочуть. 

Живемо в страху, чоловік у мене такий хворий. Багато проблем. Це і шокує. 

Ми виїхали самостійно. Спочатку на Львів був потяг безкоштовний, там ми прожили п’ять місяців. Але було дуже дорого, і ми переїхали в Козятин. Поки все є, дай Бог всім здоров’я і миру. Вода і світло є.

Звісно, матеріально важко: пенсія - три тисячі, і як хочеш, так і живи.

В нашому віці яке вже майбутнє… Хочеться тільки, щоб мир був.