Я живу тут із 1964 року. У мене троє дітей, доньки живуть далеко, син поблизу. Я сама піднімала дітей, дала їм освіту.

Це друга війна у моєму житті. Було складно, страшно. Я перехрестилася і лягла, так і переживала обстріли. В нас рік не було газу. Війна – це справжній страх для нас.

Здоров'я нема, але я тримаюся. Багато грошей іде на ліки.

Регулярно отримувала продукти від Фонду Ріната Ахметова, дякую йому. То була хороша підтримка, давали макарони, крупи, консерви. Досі залишилися запаси. Це допомагало заощаджувати.

Мрію, щоб закінчилася війна і настав мирний час.