Війна… Це водночас страшна і жахлива подія. Вона приходить зненацька і уходить, залишивши за собою знесилених людей, тисячі поранених та померлих.
Бабушкін Богдан, 14 років, Донецький ліцей № 2
Зараз, на превеликий жаль, в Україні вже восьмий рік поспіль триває війна.
Особисто для мене війна почалася десь в 2016 році, бо тоді вже усвідомлював, що це таке і як все жахливо.
Звичайно, коли почалася ця жахлива подія, дітям нашого віку було лише по сім-вісім років.
А зараз, коли мені вже 14 років, та коли я вже свідомо ставлюся до свого життя, боюся цієї події та маю надію, що війна на сході України закінчиться.
Коли чуєш слово «війна», то відчуваєш холод по тілу та жахаєшся від кожного слова про неї.
Є багато питань: чому? навіщо? за що? Але, на жаль, люди стикнулися з цією реальністю.
У цю мить я дуже хочу миру для нашої країни. Україна проходила через багато війн і через цю пройде. Адже хтозна, скільки ще іспитів на долі України.
Мені дуже шкода сімей наших бійців, які померли, захищаючи наш кордон і суверенітет держави.
Для мене мир – це життя в злагоді та гармонії з кожною з країн світу. Я впевнений, любов і доброта об’єднує цей світ.
