Мені 52 роки, живу в Дружківці, я вдома за інвалідом доглядаю. Я нікуди не виїжджала. Постійно тут сидимо. 

Прокинулися від вибухів. Обстріли, вибухи - це найстрашніше, що було. 

Гуманітарна допомога гарна. Дають і інвалідам. Поміч хороша, військові нам теж добре допомагають.

На мою родину війна погано вплинула. Та нас поки не роз’єднала. Але може роз’єднати. 

Я хочу, щоб закінчились усі війни. І ми щоб жили в мирі багато і щасливо.