Давидюк Софія, ІІ курс, Фаховий коледж технологій, бізнесу та права Волинського Національного університету імені Лесі Українки

Вчитель, що надихнув на написання — Чернюк Ірина Любомирівна

Конкурс есе «1000 днів війни. Мій шлях»

1000 днів… Стільки часу вже триває війна, що змінила життя мільйонів українців. Це більше, ніж просто дні на календарі. Це – боротьба за свободу, біль втрат і надія на майбутнє. Кожен з нас на цьому шляху пройшов свій особистий фронт, і кожен має свою історію, яка доповнює великий пазл нашої спільної боротьби.

Для мене ці 1000 днів стали випробуванням на стійкість і віру в себе. Війна не залишає байдужим нікого, вона забирає рідних, змінює плани і змушує переосмислити пріоритети. В перший день, коли все почалося, я, як і багато інших, не могла повірити в реальність того, що відбувається. Але дуже швидко зрозуміла: ця війна – не просто політична гра, вона торкається кожного українця. Ці 1000 днів навчили мене, що війна — це не лише про битви на фронті, це також внутрішня боротьба з самим собою. 

Потрібно було навчитися жити в умовах невизначеності, підтримувати друзів і родину, шукати нові сенси в повсякденних речах. 

Кожен день ставав викликом, але також новою можливістю зробити щось корисне — допомогти волонтерам, підтримати тих, хто опинився у складніших умовах.

Я стала частиною великої української спільноти, яка об'єдналася заради однієї мети — свободи нашої країни.

Разом із друзями ми збирали допомогу для переселенців, плели сітки. Це дало відчуття причетності до великої справи, відчуття, що кожен мій крок має значення. 1000 днів війни – це час, коли кожен з нас змушений був знайти нову точку опори. Хтось пішов захищати країну зі зброєю в руках, хтось зайнявся інформаційним фронтом, а хтось став на передову волонтерської роботи. І кожен крок, кожна дія важлива, бо ми разом наближаємо перемогу. Ця війна змінила мене. Вона навчила цінувати кожен момент життя, кожне слово підтримки. Вона показала, наскільки важливі люди поруч, як необхідно берегти свою культуру, мову, традиції. 

Війна загартувала наш народ, зробила нас сильнішими, але також залишила рани, які ми будемо заліковувати ще довго.

Проте попри всі труднощі, вірю, що ці 1000 днів наближають нас до світлого майбутнього. Україна вистоїть, і кожен з нас буде частиною цієї перемоги. Наш шлях – це шлях до свободи, і ми його проходимо разом.