Лідія Павлівна винаймає квартиру в селищі Миронівка. Жінка під час війни поховала чоловіка, у дітей свої сім'ї, а вона залишилася сама.

«Почалася війна, шифер полопався, стіна глуха, кут відламався. А в спальні так лопнула стіна, що можна було закладати руку. Ми плівкою забили і так зимували», – розповідає Лідія Павлівна.

Вона згадує про прекрасне довоєнне життя і про те, що довелося пережити під час війни.

«Ми приготували і воду, і все, і ховалися за камін. Снаряди через будинок летіли, це був страх».

У нас вулицею їздили і танки, і БТРи.

Війна забрала все життя, а до війни жили чудово.