Війна принесла в наше життя кардинальні зміни, розділила з близькими та рідними, але навчила цінувати радості кожного дня.

Ми були вдома, це був ранок, і ми дуже злякались, не розуміючи, що нас чекає. Я сказала дітям все так, як було, вчила бути сильними та мужніми в різних ситуаціях, розповідала, як поводитися під час вибухів, і як зберігати спокій.

У мене є молодший брат на сім років, який перебував у селі неподалік міста. На той час наше місто та села були в окупації. Найстрашніше для мене було, коли він ввечері зателефонував і я почула, як у їхній дім прийшли якісь люди. Він сказав, що це російські солдати, вони були зі зброєю, і кинув слухавку. Я думала, що зійду з розуму, бо не могла додзвонитися до нього. Потім він зателефонував пізніше і повідомив, що вони пішли і не чіпали його, лише оглядали будинок.

Критичних психологічних проблем у нас немає. Будучи в окупації, були труднощі з добуванням харчів та засобів гігієни.