Залишалися в своєму рідному місті в Україні. Почувши вибухи, ховалися з дітками по підвалах, погребах.

Найбільша моя трудність евакуація донечки з Чернігова. На нашу велику родину завжди не вистачало продуктів харчування, засобів гігієни. Маємо 6 неповнолітніх діток. Шукали та отримували гуманітарну допомогу.

Ми живемо всі разом, але війна дуже вплинула негативно на чоловіка, він став холодний до кожного з нас, стараюсь з усіх сил підтримувати. Чоловік з перших днів був на війні.

На даний час, після народження шостої  дитинки (передчасні пологи) в процесі звільнення, так як тяжко справлятись самій.

На даний час без роботи, в декретній відпустці.