Ми провели 8 місяців в окупації. Наш будинок повністю зруйнований, довелося жити в підвалі під постійними обстрілами.

Я, як мати, того дня прийшла з нічної зміни, а вранці чоловіка забрали по роботі – і протягом 8 місяців він не був вдома. Ми з донькою залишилися удвох. 

Спочатку не вірилося – здавалося, що ось-ось все закінчиться. Але насправді це було справжнє жахіття. Дитина була дуже налякана.

Найстрашніший день – коли будинок зруйнували повністю. Жахливо, коли, маючи все, залишаєшся безхатьком. Страшно навіть зараз.

В окупації жили без води, світла та газу. Вижити було неймовірно важко, але ми згуртовувалися і допомагали один одному.

На початку війни наш будинок спочатку пошкодили – залишилися уламки від обстрілів, які ми збирали з меблів та коврів. А потім будинок зруйнували повністю, аж до фундаменту.