Доброго дня, шановний Миколай. Хоч я вже дорослий хлопчик, але вірю в дива. В цьому році я був чемний та слухняний хлопчик, а в деяких випадках сміливий та відважний. Місто, в якому я народився і проживав, з перших днів війни було окуповане. Мені з батьками прийшлось виїжджати з окупації, покинувши рідну домівку. Це було найжахливіше і найстрашніше у моєму житті. Але зараз я в безпеці, в одному з мальовничих міст України, адаптуюсь та звикаю до нового життя.

Вірю і молюсь за наших хлопців ЗСУ, що вони проженуть цю нечисть з нашої України. І ми будемо щасливі і зможемо повернутись додому. Зараз моїм головним завданням є навчання, але я не маю комп'ютерної техніки, дуже важко навчатись без неї. Дужe вірю в тебе!!! Дякую, що даруєш дива!!!