Ми втратили житло, були відірвані від рідних і звичного життя та отримали психологічні травми. В перший день війни ми перебували в Маріуполі, переживали голод, обстріли та окупацію.

Обстріли почалися одразу. Дитина дуже злякалася, я намагалася його заспокоїти та пояснила, що почалася війна.

7 березня відключили світ, воду, газ, а навколо все палало від постійних обстрілів. Потім у сусідній будинок прилетів снаряд, і страх став щоденною реальністю.

Ми стикнулися з ПТСР та панічними атаками, відвідували групи психологічної підтримки. Під час окупації не було нічого – ні їжі, ні води, ні ліків.