Мир – це той час, коли тобі не потрібно боятися, що в тебе потрапить снаряд поки ти спиш або прокидаєшся.
Ми з друзями постійно ходили на залізницю і рахували вагони на потягах. Поруч був невеликий ставок недалеко від нас, і ми постійно ходили з друзями туди на рибалку. Ми робили саморобні вудки, ловили там ящірок, потім лякали ними дівчаток. Дуже був гарний час. Дуже шкода, що так все вийшло. Дуже хотів би повернутися туди і провести час з друзями.
Відгомін війни – це не найприємніше, що може почути дитина в такому юному віці. Тому мама з татом вирішили, щоб у мене не було, напевно, дитячої травми через війну, перевезти мене подалі від військових дій. Я чув, я бачив, як їхала бронетехніка, як сотні танків проїжджали по дорогах нашого міста, де ми раніше просто їздили на машині. Це було дуже страшно, і цей гуркіт, звичайно, не давав нам спати. Ми думали лиш про одне – аби не почалося щось погане.
Насправді, мене це так, сильно змінило, і переїзд дався взнаки. Наприклад, якби я не переїхав, то я б не став розвивати свої таланти. Через танки у мене з’явилося невелике таке, напевно, бажання або... я став любити військову тематику і все таке. На мене це теж дуже сильно вплинуло. Раніше я любив мультики дивитися, а потім мені стало цікаво, що таке війна і як на ній виживають люди.