Живчук Анастасія, 13 років, 9 клас, Ірпінський академічний ліцей НУБіП

Вчитель, що надихнув на написання єсе: Лук'янченко Лариса Володимирівна

Конкурс єсе "Війна в долі моєї родини"

Війна… Перші враження від слова: злість, зневага, помста. Скільки існує наша планета, стільки існують війни. Коли діти маленькі, вони неодноразово запитують у своїх батьків: «Мамо, а чому існують війни? Невже люди не можуть жити без війн?» Авжеж, ми змогли б жити спокійно, якщо не було б великих держав, які на чолі мають людей, що хочуть забрати території сусідніх держав. Жодна людина не має права забирати життя іншої людини, яка мала свою історію. Життя лише одне. Що думають діти, коли тремтять від холоду в Херсоні, Миколаєві? Як вони сприймають ситуацію, що коїться в нас у країні? Ми маємо робити все, щоб наші люди мали світле майбутнє! Російські окупанти ніколи не проходили через те, що проходимо зараз ми. Вони ґвалтують, зневажають, не зрозуміло від чого звільняють нас, але звільняти нас не треба. Ми – вільні!

Коли 24 лютого зранку ми їхали із Ірпеня, у мене були жахливі емоції. «Невже це дійсно сталося?» Так, багато людей сподівалося, що війна буде недовго… Але російська влада так не вважала. На жаль, в Ірпені та Бучі загинуло багато людей.. Коли я сьогодні гуляла, я проходила повз колишню братську могилу. Ці люди теж мали свою історію, свої спогади. З початку війни, українці мали надію: «Не переживай, всі прагнуть перемоги, ця війна не буде викликати в людей різноманітні травми». Але,на жаль, спогади неможливо стерти , неможливо їх якось покращити або перетворити на страшний сон.

Багато людей після вторгнення окупантів відчувають жаль, біль, зневагу до сусідньої країни. Українці, на жаль, більше не зможуть жити так, як жили перед війною. Велика кількість матерів, жінок, дітей втратили своїх родичів, а ці люди втратили сенс життя, вони тепер не знають, як жити далі без найкращого чоловіка, дружини, батьків, без яких вони не уявляють своє майбутнє. Багато людей загинуло, можливо, це були чиїсь споріднені душі, які мали зустрітися одне з одним, але ці люди більше не зустрінуться ніколи, бо їх долі обірвала війна.

Що означає слово «Мир» для українців сьогодні? На мою думку, це означає спокій, без страху залишитися без своїх рідних, без відчуттів холоду, коли хочеться зігрітися, сидячи в холодному підвалі, без паніки в очах. Це означає вечірки та прогулянки з друзями, а найголовніше – ми разом. Наша Україна не підтримує війни, наша ненька ніколи не починала цю дорогу із закривавленими руками. Слава Україні! Герої не вмирають!