Історії, які ви нам довірили
З початку війни Київ бомбардували, і ми з двома доньками перебували у бомбосховищі. Я виходила тільки у магазин, щоб купити дітям поїсти. На очах рушилися будинки, і це було дуже страшно.
Іноді ми приходили до своєї квартири, щоб хоч як-небудь прийняти душ. Наш будинок трясло, в кімнатах повилітали шибки. Ми були дуже налякані і розуміли, що цей жах скоро не скінчиться. Тому й вирушили на захід України.
У Тернополі довгий час діти відвідували психолога, щоб прийти до тями. Зворушило до глибини душі ставлення і турбота місцевих мешканців. Ми тимчасово живемо у церкві, нами дуже опікуються волонтери. Я дуже вдячна всім добрим людям за допомогу, щедрість і щирість.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
